Міністерство освіти і науки України

Комітет з фізичного виховання та спорту

Menu

Керівник прес-служби освітянського Спорткомітету Микола Моторний виграв всеукраїнський конкурс серед спортивних журналістів на краще висвітлення футбольних змагань «Кубок Націй Данон»

Всесвітньовідома фірма «Данон» підбила підсумки загальнонаціонального конкурсу серед спортивних журналістів на краще висвітлення Всеукраїнського дитячого футбольного турніру «Кубок Націй Данон». Його переможцем став начальник відділу інформаційно-аналітичного забезпечення Міністерства освіти і науки України, заслужений журналіст України Микола Моторний.
Детальніше ...

Комітет з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки достойно зустрів 100-річчя олімпізму в Україні

На виконання доручення Прем’єр-міністра України від 27.03.2013р. №12280/1/1-13 «Про відзначення дня заснування Міжнародного олімпійського комітету та проведення Олімпійського дня», листа Міністерства освіти і науки України від 05.04.2013 № 1/9-251 «Про сприяння в організації проведення 100-річчя олімпізму в Україні та проведення Всеукраїнського дня», Комітет з фізичного виховання та спорту з метою підтримки заходу та відзначенні такої знакової події підготував наказ від 02.04.2013 № 109 «Про підготовку та проведення дня заснування Міжнародного олімпійського комітету та проведення всесвітнього заходу – Олімпійський день».
Детальніше ...

Сергій Бубка: «На підвищення кваліфікації тренерів та спортивних фахівців НОК витратив понад 4,5 мільйона гривень»

Про це президент НОК повідомив під час виступу на Всеукраїнській конференції тренерів вищої кваліфікації «Сучасна система підготовки спортсменів в олімпійському спорті»,
Детальніше ...

Вихованці дитбудинку «Малятко» отримали від Комітету з фізичного виховання та спорту МОН сітку м'ячів

Першого червня на головній площі України – Майдані Незалежності знову було багатолюдно. Тисячі батьків привели своїх діточок на міське мистецько-спортивне свято, яке відбувалося в рамках Дня захисту дітей. Його щороку масштабно святкують в нашій країні.
Детальніше ...

Випускний бал чемпіонів РВУФК

Першого червня зранку Республіканське вище училище фізичної культури готувалося до визначної події в житті своїх випускників – випускного балу. Учителі, батьки, учні чепурили і прикрашали актовий зал. Хлопці й дівчата приміряли сукні і костюми, готували концертну програму. Задовго до початку урочистостей актовий зал заповнили батьки, учителі, школярі. Вільних місць не було. На свято випускного балу також прибули перший заступник міністра освіти і науки України Євген Суліма і голова Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України, член НОК України Євген Баженков, яких супроводжував директор РВУФК Володимир Тібабішев.
Детальніше ...

Ірина ГУСЯК: «Треба забирати все і максимально!»

Магістрантка Львівського державного університету фізичної культури, яка представляє Львівське ФСТ «Спартак» Ірина Гусяк на чемпіонаті Європи з боротьби у Тбілісі (Грузія) завоювала бронзову медаль у ваговій категорії до 55 кг. На шляху до п’єдесталу українка у стартовій сутичці перемогла француженку Аурелі Басе (2:1, 6:0), в 1/4 фіналу була сильнішою від білоруски Заліни Сєдакової (1:0, 5:0). Поступившись у півфінальній сутичці Марії Преволаракі з Греції, Ірина відправилася боротися за «бронзу». У малому фіналі за третє місце львів’янка перемогла польку Катаржину Кравчик (6:0, 3:1). «Золото» в цій категорії завоювала шведка Софія Матсон, поборовши у фіналі грекиню Марію Преволаракі (2:0, 6:0). Друга «бронза» в активі угорки Емеше Баркі. Більше того, в актовому залі ЛДУФК Ірина отримала приз-відзнаку «Крило успіху», яку вручає відділення НОК України у Львівській області кращим спортсменам та їхнім тренерам за підсумками місяців. Нагадаю, Гусяк стала кращою у жовтні 2012 року.

 -Як оцінюєш свій виступ на чемпіонаті Європи в Тбілісі?

-Звісно, що хотілося виступити краще. Адже на чемпіонат Європи з вільної боротьби у Грузію їхала тільки за першим місцем. Однак, це не змінює стану справ, все-таки «бронза» – це також медаль, а тим паче, що вагова категорія 55 кг є олімпійською, а в ній здобути медаль не є вже й на стільки легко, як може здатися. Можливо, сама доля підказує мені, щоб не зупинялася на досягнутому, а постійно працювала над собою, рухалася вперед, розбирала та виправляла свої помилки і тоді неодмінно буде «золото». Це своєрідний копняк для мене, аби не стояла на місці, а рухалася вперед. Тим паче, що це не перші й не останні змагання. Буду прагнути до того, щоб бути тільки кращою, бо у спорті може бути тільки так, а не інакше.

-На дорослому чемпіонаті Європи ти виступала вперше…

-Так. Раніше були перемоги та медалі на студентському чемпіонаті, серед юніорів та кадетів. У Тбілісі суперниці були майже мого року народження, а були й старші. Зрозуміло, що це зовсім інший рівень, ніж на кадетських та юніорських чемпіонатах світу та Європи. Справді, доросла боротьба є набагато відповідальнішою. Приходить розуміння, що це дуже серйозний рівень та старт. А турніри, які були до цього, навіть Кубок світу, не є настільки важливими, як чемпіонат Європи та світу. Цей старт є дуже важливим і дає серйозну оцінку кожному спортсмену.

-Напередодні чемпіонату Європи ти вдало виступила на Міжнародному турнірі Олександра Медведя у Мінську, але перед цим були невдачі на турнірі Гран-прі Івана Яригіна в Красноярську та невдача на Київському міжнародному турнірі. Тебе не лякали ці невдачі перед чемпіонатом Європи?

-Тоді доводилося зустрітися з суперницями з Японії та Монголїі, а представниці цих азійських шкіл боротьби є дуже потужними і мають специфічний стиль. Ці спортсменки є доволі високого рівня. Та й не варто забувати, що боротися на цих змаганнях, про які ви згадуєте мені довелося відразу після Нового року. До цих змагань я була не готовою. Після Гран-прі Івана Яригіна в Красноярську думала, що зумію підійти в хорошій формі до Київського міжнародного турніру… Та, на жаль, вже третій рік поспіль мені не фартить на цих змаганнях. Навіть не знаю чим це пояснити. Тому коли їхала в Мінськ на турнір Олександра Медведя вже знала, як маю боротися і дуже хотіла здобути нарешті перемогу та поїхати на чемпіонат Європи. Адже на Київському турнірі мені не поталанило. А фарт йде до того спортсмена, хто цілеспрямовано рухається до перемоги. У Мінську, якщо заглянути на мої сутички, я ні хвилини не стояла, а виходила і працювала по два періоди перемагала у кожної суперниці. На жаль, справді, трапилося так, що на чемпіонаті Європи трішки судді внесли своїми рішеннями у мою боротьбу відбиток. Адже з гречанкою у першому періоді спокійно перемогла 2:0 і, здавалося, що все, і перемога вже в руках, вже дорога в фінал… А те, що судді дали мені попередження далі і бал суперниці, це вплинуло на перебіг цієї сутички. Незвично, що деякі правила трішки змінилися. Адже не завжди судді можуть помітити хто виконує прийом, а хто тільки демонструє, що намагається провести прийом. Тому трактування окремих епізодів суддями є відверто двояким.

-Тобто, якщо б не суперечливі суддівські рішення, то ти б була у фіналі?

-Можливо, що так і все було б по-іншому. Бо у суперниці з Греції стиль ведення боротьби більш стоячий та пасивний, а у мене навпаки – багато боротьби. Тому у фіналі зі шведкою Софією Матсон ще не відомо як би все обернулося. Бо вона, як і я сповідує в принципі схожий стиль ведення боротьби. Саме у боротьбі був би помітний клас. Можливо, б навіть, вдалося привести «золото».

-Перед виходом на килим маєш забобони?

-Ні, забобонів немає. Щоправда, за дві-п’ять хвилин до виходу на килим роблю собі своєрідне самонавіювання, що у мене все вийде, що переможу, що треба боротися.

-Присутність твого тренера Ореста Скобельського на чемпіонаті Європи у Тбілісі допомагала?

-Звісно, що допомагала. Це дуже величезна підтримка та необхідний фактор. Ця людина завжди повинна бути на змаганнях такого калібру, як чемпіонат Європи, де є хвилювання, тиск. Адже на протязі сутички за перших 30 секунд можна цілковито змінити тактику та техніку. А це може зробити лише особистий тренер, який знає свого підопічного, знає, як налаштувати і що саме підказати у таких ситуаціях.

-Ти представляєш ФСТ «Спартак». На скільки відчутна підтримка цієї організації для тебе?

-Підтримка дуже хороша. Тренуюся в «спартаківському» залі на СКА. А голова товариства Віктор Анатолійович Первачук, взагалі, робить дуже багато не лише для вільної боротьби, але й для всіх інших видів спорту. Це людина, яка справді вкладає душу і серце та й загалом все що має в спорт. Віктор Первачук намагається залучити людей до спорту, до фізичної культури. А вільну боротьбу у Львові без нього взагалі важко уявити. Віктор Первачук вкладає все що має у цей вид спорту. Тому йому я дуже вдячна за підтримку.

-У твоїй колекції багато нагород…

-Справді, у моїй колекції багато нагород із різноманітних змагань. Однак, на даний момент найважливішою, тією, яка стоятиме на чільному місці буде саме ця бронзова медаль здобута на чемпіонаті Європи в Тбілісі. Адже це перша доросла нагорода. До цього, раніше здобувала срібло на чемпіонаті світу та золото на чемпіонаті Європи серед кадетів. Тому бронза чемпіонату Європи серед дорослих поки що найкраще моє досягнення. Однак, сподіваюся, що не останнє, я буду старатися та здобувати нагороди найвищих проб. Тобто хочу стати чемпіонкою Європи, світу, а найголовніше – Олімпійських ігор.

-Тобто ти максималістка?

-Так, я хочу все, бо в нашому виді спорту по-іншому не буває (сміється, -- примітка автора), треба забирати все і максимально!

Розмовляв Мстислав КОЦЬКИЙ-БОБ’ЯК.

Детальніше ...