×

Попередження

JFolder::files: Шлях не є текою. Шлях: /var/www/alex/data/www/osvitasport.org/images/2015/1kv/lutuy/227

×

Повідомлення

There was a problem rendering your image gallery. Please make sure that the folder you are using in the Simple Image Gallery Pro plugin tags exists and contains valid image files. The plugin could not locate the folder: images/2015/1kv/lutuy/227

  Міністерство освіти і науки України

Комітет з фізичного виховання та спорту

Menu

Віталій КІЛЬЧИЦЬКИЙ: «Перестав їсти м’ясо і – переміг» Рекомендовані

Віталій КІЛЬЧИЦЬКИЙ: «Перестав їсти м’ясо і – переміг»
Цікавою і різноплановою вийшла зустріч чемпіона Всесвітньої зимової Універсіади-2015 Віталія Кільчицького з керівництвом Львівського державного університету фізичної культури, де і здобував освіту нинішній тріумфатор. Зокрема, ректор ЛДУФК, професор Євген Приступа особисто привітав свого випускника з визначним успіхом на міжнародній арені й зізнався, що дуже переживав за нього безпосередньо на місці проведення універсіади – у Словаччині.
– Погортав зранку книгу про наш університет, яка вийшла 2011 року, й не знайшов фотографії біатлоніста Віталія Кільчицького, – бере слово Євген Никодимович Приступа. – Тепер же, Віталію, у тебе є всі шанси потрапити до наступної книги про наш зоряний університет і з ще більшими здобутками. Наразі, зізнаюся усім, коли ми їхали на зимову Універсіаду, то домовлялися, що преміальні будуть у розмірі 3-4 тисячі гривень. Але в першій гонці Кільчицький – без медалі, у другій і третій – також. Залишилася єдина надія на мас-старт. І Віталій сповна скористався наданим шансом, завоював золоту нагороду, прославивши Україну й наш університет на міжнародній арені, – підсумував Євген Никодимович Приступа.

– Якщо попередньо підсумувати сезон, – каже тріумфатор Універсіади Віталій Кільчицький, ‑ то він мені вдався. Найголовніше – пройшов його без хвороб і травм, після яких важко знову набрати оптимальних кондицій. Щодо результатів, то у грудні 2014 року мені вдалося виграти індивідуальну гонку на етапі Кубка IBU в Австрії, а в лютому – на Весвітній Універсіаді у Словаччині виграв золоту медаль у мас-старті. Зізнаюся, це моя найдорожча золота нагорода, бо для мене – це була остання гонка на Універсіадах (по віку спортсмен не може виступати на наступній Універсіаді), останній шанс вибороти медаль. Не обійшлося і без Божої допомоги. Хто б міг подумати, що норвежці, які лідирували, допустять стільки промахів в останній стрільбі? Але і у них нерви здають. Тим і цікавий наш вид спорту – біатлон.

Хотів би подякувати своїй спортивній школі у Новояворівську, де я сформувався і виріс, як спортсмен. Звісно, умови для підготовки біатлоністів високого рівня, тут дуже примітивні. Але тренери працюють самовіддано й дуже плідно. Приємно, що в Сянках з’явилася сучасна база підготовки для наших паралімпійців, з якими ми часто зустрічаємося й спілкуємося. Хотілося, аби оновили тренувальну базу і в моєму рідному Новояворівську. Наразі, Україна витрачає великі кошти на тренувальні збори за кордоном. По-іншому – ми не зможемо конкурувати із світовими лідерами біатлону. Звісно, коли перебуваєш чимало часу за межами рідної країни, сумуєш і за рідними, переживаєш за ті події, які нині відбуваються в Україні. Інколи задумуєшся, може і ти повинен бути в зоні АТО, бо ти частіше стріляєш, ніж наші хлопці, які до того автомата в руках не тримали. Одним словом, у таких умовах дуже складно налаштуватися на боротьбу. Але біатлон – це наша робота і її треба професійно виконувати за різних обставин.


Зізнаюся вам, що дуже ретельно готувався до Всесвітньої Універсіади. Проаналізував усі свої попередні гонки й переглянував свою філософію спорту. Практично перестав їсти м’ясо, дотримувався певної дієти. Оскільки вважаю себе дуже влучним снайпером (на тренуваннях зі ста пострілів – жодного не промажу), вирішив взяти суперників швидкістю. Але стартові гонки показали, що після високої швидкості на трасі, не встигав нормалізувати дихання перед стрільбою. Звідси – промахи, які завадили мені потрапити до числа призерів. Переживав за ці невдалі старти, аналізував їх, дивився мотиваційні фільми. Один з них «Мирний воїн» про американського гімнаста дуже мене вразив. Після цього я оновив свою філософію спорту, зрозумів, що не треба зациклюватися на здобутті медалі, а просто виконувати свої професійні обов’язки й результат прийде. Так було і під час останньої гонки з масовим стартом, коли я знову не закрив усі мішені, а суперники пішли у відрив. У думках було різне, але я пересилив себе і змусив боротися до кінця, що й стало запорукою успіху. В останній стрільбі уже норвежці схибили й у мене знову з’явився шанс, яким я сповна скористався.
– Які найближчі плани?
– Щонайменше два тижні перебуватиму вдома, зможу більше часу приділити дружині. Адже ми очікуємо на поповнення в сім’ї. Звісно, підтримуватиму спортивну форму, бо в березні у Сянках планується чемпіонат України. Можливо, проведу майстер-клас у своїй ДЮСШ, що у Новояворівську. Можливо, на кілька днів поїду в Польщу, подивлюся, як там розвивають біатлон. Одним словом, зараз у мене вільна програма дій. Сезон для мене, практично, завершився. Окрім того, найближчим часом зі своїм приятелем неподалік Львова плануємо відкрити фабрику з вирощування кролів.

Роман ЦЮНЯК.{gallery}2015/1kv/lutuy/227:::0:0{/gallery}
вгору